Грубі корми.
Із грубих ковмів основним у стійловий період для великої рогатої худоби, овець, кіз і кролів є сіно. Його заготовляють, викошуючи траву на луках, болотах, пустках, у балках, лісах, на обочинах доріг. Краще за якістю сіно одержують із заливних лук, на яких ростуть злаки з домішкою бобових і різнотрав'я. Болотне сіно гірше лучного, оскільки воно складається з грубостеблих рослин: осоки, очерету, ситника, пухівки та ін. Однак, якщо болотна трава скошена ще до цвітіння, сіно має задовільну якість. Добре сіно можна заготовити з долин і достатньо освітлених галявин лісу, а також з польових балок.
Косити природні трави треба на початку цвітіння. Сіно з трав, що перестояли, грубе, має менше поживних речовин. Сушать траву в покосах, ворушачи її граблями. Потім сіно складають у копиці і перевозять додому.
Деякі власники худоби мають можливість певну кількість сіна заготовляти на присадибних ділянках, вирощуючи для цього суданську траву, люцерну, конюшину та інші трави. Дуже поживне сіно одержують з суміші злакових і бобових трав, які косять на початку або в період цвітіння, добре висушують і складають. Ні в якому разі не можна допускати пересушування, оскільки при цьому губляться листочки рослин і якість такого сіна погіршується. Треба також слідкувати за тим, щоб у період сушіння сіно не потрапило під дощ, що призводить до значних втрат поживних речовин.
Складають сіно в скирту або стіжок, над якими роблять навіс для захисту від дощу і сонячних променів. Зручно, щоб місце для скирти чи стіжка знаходилося недалеко від приміщення, де утримують худобу. Не рекомендується вибирати місце для зберігання сіна на низьких за рельєфом ділянках, оскільки воно буде підмокати. Добре, якщо його складати на спеціальний поміст з обаполів чи жердин, під який підмощують колоди з таким розрахунком, щоб висота його над поверхнею землі становила 15^20 см.
Щоб орієнтуватися у кількості заготовленого сіна, важливо знати його масу. Для цього необхідно об'єм скирти чи стіжка помножити на масу 1 м3 сіна.
Об'єм скирти визначають за формулою: (0.52П — 0,45Ш) X X Ш-Д, де П — довжина перекидки; Ш — ширина скирти; Д — довжина скирти, а об'єм стіжка — за такою формулою: (0,04П — 0,0120)-О-О, де П — перекидка (довжина перекинутої через вершину стіжка вірьовки); О — окружність стіжка. Маса 1 м3 свіжоскладеного сіна становить близько 40 кг, а через місяць після укладання — 50 кг.
Сіно жуйним тваринам і кролям згодовують у натуральному вигляді, свиням і птиці подрібнюють, запарюють і перемішують з концентратами. Залежно від маси і фізіологічного стану тварин на одну голову за добу дають таку кількість сіна, кг: коровам 10—16, молодняку старше 6 міс 5—10, вівцям і козам 2—3, свиням 1—2, підсвинкам 0,4—0,5, дорослим кролям 0,1—0,2, молодняку 0,05—0,1 кг.
Тваринам згодовують тільки доброякісне сіно. Не можна давати цвілого, з домішкою землі і наявністю в ньому шкідливих та отруйних рослин у кількості більше 1%.
При нестачі сіна можна використовувати солому. Найбільш придатна для годівлі просяна, вівсяна та ячмінна солома. Довгу солому можна подрібнити. Добрим кормом є також стебла кукурудзи, які після збирання качанів висушують під навісом.
У деяких районах республіки з дозволу лісової охорони заготовляють гілковий корм, особливо при проріджуванні лісосмуг та інших насаджень, з берези, верби, вільхи, клена, ясена, липи тощо. Заготовляти його можна у будь-який час літа, але найкраще в червні, коли гілки молоді і добре облистнені. їх в'яжуть у віники, висушують у сухих приміщеннях або на горищі. Такий корм охоче поїдають вівці і кози, в раціонах яких він може заміняти до 70% грубого корму. Згодовують гілковий корм також великій рогатій худобі та кролям.
При обмолоті зернових і бобових культур одержують значну кількість полови, яку можна використовувати для годівлі тварин. До складу полови входять насіннєві плівки, колоски, частини листя, верхівки стебел, щупле і бите зерно. Краща за поживністю полова бобових культур, гречана і просяна.
Згодовувати її треба в запареному вигляді, попередньо змішавши з концентратами або соковитими кормами. Великій рогатій худобі дають до 4—5 кг полови за добу, вівцям і козам — 1—1,5, свиням — до 2 кг.
|