Годівля і утримання корів.

У перші три-чотири дні після отелення корові досхочу дають злакового сіна. Концентрати (вівсянка, пшеничні висівки) їм згодовують у невеликій кількості (до 1 кг на добу).

Вперше корову доять через годину після отелення, а протягом доби — чотири-п'ять разів. Якщо вим'я не набрякло і тварина почуває себе добре, поступово уводять до раціону нові корми і так само поступово збільшують їх кількість. З четвер-того-п'ятого дня після отелення корові можна уже давати соковиті корми з розрахунку 3—5 кг на добу. Одночасно збільшують даванку концентратів. На повну норму годівлі тварину переводять через 10—15 днів після отелення.

Далі корову починають роздоювати, тобто удій її підвищують до максимального рівня без шкоди для здоров'я. Для цього тварині дають на 10—15% кормів більше від того, що вона одержує, з розрахунком додатково надоїти 5 кг молока. Якщо удій зростає, кількість кормів у раціоні знову збільшують. Так продовжують доти, доки корова на додатковий , корм буде реагувати підвищенням удоїв. Коли удій при черговому збільшенні кількості кормів не змінюється, можна змінити склад раціону, ввівши до нього нові корми. Якщо і в цьому разі удій залишається на попередньому рівні, то це значить, що остання добавка корму є зайвою і її треба вилучити з раціону. Роблять це обережно, зменшуючи кількість кормів протягом 10—12 днів і стежачи за удоєм. Одержавши за рахунок цих заходів високий удій, важливо зберегти його якомога довше. Тому необхідно у цей період забезпечити корову всіма поживними речовинами. Згодовують різні види кормів, причому чим вони різноманітніші, тим краще. Грубих кормів дають з розрахунку 2—3, а соковитих — 6—8 кг на 100 кг живої маси. З грубих кормів основним є сіно. Велику кормову цінність має сіно, заготовлене з бобових трав — люцерни, еспарцету, конюшини. Якщо сіна мало, то його поступово можна замінити соломою ярих зернових культур — вівсяною, просяною, ячною. У присадибних господарствах важливим резервом грубих кормів є кукурудзяні стебла.

Солому інших культур, особливо озимих, доцільно перед згодовуванням подрібнювати, запарювати і здобрювати сіллю, концентратами, мелясою і добавками інших кормів, щоб підвищити поїдання. Картоплю коровам дають у подрібненому вигляді. Згодовувати цілими бульби не слід, особливо надголодь. Це нерідко призводить до закупорки стравоходу. Буряки, турнепс і брукву дають цілими. Гарбузи перед згодовуванням розрізають на великі частини.

Концентровані корми дають для поповнення тієї кількості поживних речовин, якої не вистачає. На 1 кг молока згодовують 100—200 г концентратів, регулюючи загальну їх кількість відповідно до добового надою. Бажано готувати суміш концентратів, до складу якої вводити дві-три зернові добавки. Якщо концентрати згодовують окремо від інших кормів, то краще давати їх тваринам у вигляді вологої мішанки.

Корові живою масою 500 кг з добовим надоєм 20 кг треба давати сіна 10—12 кг, соковитих кормів — ЗО—35, концентратів — 3—4 кг на добу.

Молодих корів слід годувати краще, ніж повновікових, оскільки частину поживних речовин вони витрачають на ріст. Тому кількість кормів для' них необхідно збільшувати на 10—15%. У такому ж розмірі збільшують даванки кормів виснаженим тваринам.

Взагалі, за вгодованістю корів треба уважно слідкувати. Не можна допускати, щоб тварини через незадовільну годівлю витрачали на утворення молока поживні речовини свого тіла і, як наслідок цього, виснажувались. У той же час немає рації годувати корів надмірно, оскільки тварини високої вгодованості не здатні добре доїтися.

Коровам обов'язково потрібно давати сіль з розрахунку 5 г на 100 кг живої маси і 4 г на 1 кг надоєного молока. Вищезгаданій корові треба давати 105 г солі на добу.

Черговість згодовування кормів може бути різною. Соковиті, як правило, дають перед грубими, тому що на пережовування останніх витрачається більше часу. Концентрати можна згодовувати, якщо їх небагато, за один раз як окремо, так і у вигляді добавки до інших кормів. Влітку основним кормом є трава. Високопродуктивні корови поїдають її до 70 кг за добу. Важливо пам'ятати, що на повну норму годівлі зеленою масою треба переходити поступово, протягом п'яти-семи днів. Різка зміна корму може призвести до розладу діяльності шлунково-кишкового тракту і зниження продуктивності.

Скошену траву дають у годівниці. Але краще корову випасати. Якщо травостій на пасовищі добрий, то від неї можна одержувати до 15 кг молока без значної підгодівлі концентратами. Лучна трава дуже бідна на протеїн, тому даванка концентратів навіть у невеликій кількості буде корисною і підвищуватиме надої й жирність молока.

Влітку можливі захворювання корів на тимпанію. Цьому запобігають, якщо корові не дають мокрих бобових трав або не випускають на пасовище, на якому є такі трави, після дощу і під час роси. Молоду бобову траву необхідно перед згодовуванням пров'ялювати.