Вирощування поросят-сисунів.

Дуже важливо створити необхідні умови для новонароджених поросят у перші дні їх життя. Через 40—50 хв після народження сисунів треба закріпити за певними сосками, визначити їхній стан і молочність. Дрібніших і кволих поросят закріплюють за передніми сосками, міцніших — за середніми і задніми. Привчені до відповідних сосків, вони швидко відшукують їх і не заважають під час годівлі одне одному.

Починаючи з третього дня після народження порося|ам у пІдгодівельний станок ставлять маленьке корито, поділене на кілька відділень. Сюди насипають мінеральні корми: потовчену крейду, кісткове борошно, червону глину, добру дернову землю, а також деревне вугілля. Такий набір мінеральних кормів має бути в підгодівельному станку протягом усього підсисного періоду.

Дослідами встановлено, що новонародженим поросятам треба давати 165—200 г води на 1 кг живої маси. Головну потребу в ній у перший період задовольняє молоко свиноматки. Проте з ростом поросятам води не вистачає. Крім того, у зв'язку з високою жирністю молока вони на четверту-п'яту добу життя відчувають велику спрагу і починають смоктати підстилку, а інколи навіть п'ють сечу, що звичайно призводить до гострого розладу травлення і захворювання сисунів. Тому треба з третього дня життя поросятам ставити в під» годівельний станок корито з чистою свіжою водою (температура 12° С) і міняти її тричі на добу.

Сприятливо впливає на організм поросят-сисунів згодовування з п'ятого дня кислого коров'ячого молока. Добре приготовлене, воно запобігає і виліковує проноси і є оздоровчим засобом. Починати згодовувати кисле молоко слід иевеликими порціями, по ЗО—40 г, не менше чотирьох-шести разів на день. Незважаючи на високі поживні якості, молоко свиноматки не повністю забезпечує нормальний розвиток приплоду в підсисний період. Нестача материнського молока може настати на початку третьої декади життя поросят. Щоб запобігти цьому, необхідно привчати їх з раннього віку до поїдання різних кормів. Так, з 5—7-денного віку можна підгодовувати поросят свіжим збираним молоком. До Концентрованих кормів потрібно їх привчати з шостого-восьмого дня. В цей час у тварин прорізуються зуби і через подразнення ясен з'являється потреба в жуванні чогось твердого. Спочатку їм дають підсмажені ячмінь, горох, кукурудзу або шеретоване зерно. Споживаючи тверді зерна, поросята привчаються жувати, що сприяє розвитку зубів, активізує діяльність слинних залоз та виділення шлунково-кишкового соку. З восьмого-десятого дня молодняку починають давати суміш зерна, висівки та інші корми. Краще концентровані корми згодовувати у вигляді запареної розсипчастої каші або затірок. Щоб тварини швидше привчались до каші, її слід зверху трохи здобрювати цукром.

Починаючи з 15—20-дєнного віку поросятам треба давати сирі подрібнені соковиті корми (морква, буряки, гарбузи) у суміші з концентратами або в чистому вигляді. З цього ж часу до раціону бажано вводити сінне борошно (взимку) або зелену траву (влітку): спочатку по 10—15 г, збільшуючи до 2-місячного віку до 100 г на тварину. Влітку найкраще свиноматку з поросятами випасати. Практика підтверджує, що для вирощення до 2 міс поросят живою масою 18—20 кг потрібно за цей період згодувати кожному 16—18 кг суміші концентратів, 19—22 — збираного молока, 5—6 — соковитих кормів і 1,5—2 кг сінного борошна або сіна.

Важливим моментом є відлучення поросят від свиноматки. До нього слід поступово готувати і матір, і приплід. За кілька днів до відлучення починають поступово зменшувати даван-ку молокогінних кормів, поросятам її збільшують. У цей же період зменшують кількість підпускань поросят до свиноматки для ссання.

Кнурців найкраще каструвати в 25—30-денному віці. Після кастрації їх необхідно забезпечити сухою, чистою і м'якою солом'яною підстилкою.