Розведення овець.

Статева зрілість (здатність до відтворення) в овець настає у віці 6—8 міс. Ярок парують у тому разі, якщо вони дося-гли 75—80% живої маси дорослих вівцематок, що при середньому рівні годівлі можливо у 1,5 року. При добрих умова вирощування ярок скороспілих м'ясо-вовнових порід можна парувати у 9—10 міс.

В овець більшості порід виражена сезонність розмноження. Залежно від породних особливостей вівцематки починають приходити в охоту в червні — вересні. Тварини стають неспокійними, статеві органи у них припухають. Охота триває 18— 36 год. Тварин з ознаками охоти відокремлюють і парують. При цьому виявити овець в охоті краще за допомогою бара-нів-пробників. До парування необхідно підготуватися заздалегідь. Від вівцематок за 2 міс до парування відлучають ягнят, поліпшують годівлю. Тварини повинні мати середню і вищесередню вгодованість.

Баранів у період парування треба утримувати окремо від вівцематок і на кращому раціоні. їм слід згодовувати, крім зелених кормів, концентрати — по 0,8—1 кг на голову за добу (бажано овес).

У присадибних господарствах потрібно застосовувати ручне парування. За 1 —1,5 міс до його початку баранів відділяють від вівцематок. Парують овець уранці. Після цього вівцематок витримують 5—6 год окремо від інших тварин і лише потім виганяють на пасовище. Якщо після першого парування охота у вівцематок триває, їх повторно спаровують на другий день. А коли вівця не запліднилась, то через 14— 20 днів у неї знову настає охота. За день баранові дають покрити дві-три вівцематки. Після того як провели парування усіх вівцематок отари, тварин можна випасати разом. Бажано записувати дати парування, щоб визначити строк окоту і знати походження ягнят. У присадибних господарствах застосовують і вільне парування овець.

При вільному паруванні баранів утримують разом з вівцематками. Строк парування, а відповідно і ягніння вівцематок розтягуються, на тривалий час, а це дещо утруднює догляд за ягнятами. При цьому на період розмноження баранів слід поміщати на ніч в окремий базок, де їх необхідно підгодовувати концентратами, сіном, що поліпшує якість сперми.

Коли овець випасають однією загальною отарою, в якій не більше ЗО—40 вівцематок, достатньо мати одного барана.

Треба пам'ятати, що не -можна парувати тварин, споріднених між собою (мати — син, батько — дочка, брат — сестра), бо це призведе до зниження продуктивності овець і збільшить відхід тварин.

Для запобігання спорідненому розведенню потрібно через кожні два-три роки замінювати баранів або обмінювати їх між власниками стад.

Щоб уникнути поширення інфекційних захворювань статевим шляхом, баранів і вівцематок ще до періоду парування перевіряють на бруцельоз, інфекційний епідидиміт, вірусний аборт. Хворих тварин слід ізолювати і надалі використовувати відповідно до рекомендацій ветеринарного спеціаліста.