Годівля та утримання овець.

Взимку основним кормом для овець є сіно. За поживністю краще сіно бобових культур — конюшини, люцерни, еспарцету, воно багате на' протеїн. Добре сіно із злакових культур — пирію, тимофіївки, грястиці збірної, стоколосу тощо, особливо коли їх заготовляють на суходільних луках у суміші з бобовими культурами. Гірше за якістю і поживністю сіно одержують із заболочених сіножатей (осока, оситняк), а також з ділянок, зарослих бур'яном, колючками та їй.

Заготовляти для овець необхідно дрібностебле сіно, що не переросло, оскільки вівця, на відміну від корови, поїдає тільки ніжні м'які частини рослин — листки, верхівку стебелець. Решта йде на об'їдки.

Добова норма сіна для вівці — 2—2,5 кг. Частину його можна замінити іншими грубими кормами — ярою та озимою соломою, половою, кошиками соняшника, стеблами кукурудзи, гілковим кормом. Гілки заготовляють у червні — липні. Для кращого поїдання соломи її подрібнюють, запарюють та здобрюють висівками чи комбікормом. Сіно також краще поїдають -тварини, якщо його злегка змочити гарячою, трохи підсоленою водою.

Гречаної соломи вівцям згодовувати не можна, оскільки це призводить до випадання вовни.

Кращим концентрованим кормом для овець є овес і висівки. З інших зернових і бобових кормів їм дають ячмінь, "кукурудзу, пшеницю, горох. Ці корми слід подрібнювати і згодовувати у вигляді кормосумішей. Добрий приріст вовни буде при даванці соняшникової макухи, багатої на протеїн.

Із соковитих кормів вівцям дають кормові, цукрові і столові буряки, моркву, капустяне листя, силос. Коренеплоди перед згодовуванням очищають від землі і подрібнюють. Зволожені корми та коренеплоди дають при 'плюсових температурах повітря, в морозні дні згодовують тільки сухі корми.