Дефект вовни.

Через тимчасове недоїдання або нетривалу хворобу овець,а вовнових волокнах утворюється стоншення, або переслід, який призводить до втрати міцності (дефектність) вовни, що знижує її закупівельну вартість.

Якщо вовна рветься у вершині або в основі штапелю (дефектність І групи), вартість її знижується на 5%. Переслід усередині штапелю або одночасно у вершині і в основі його (дефектність II групи) знижує вартість вовни на 15%.

Неправильне утримання овець у стійловий період, випасання на пасовищах, де ростуть реп'яхи, спричиняють значне засмічення вовни залежно від кількості рослинного сміття-. Тому таку вовну відносять до сміттєво-реп'яхової І та II груп. Сміттєво-реп'яхова вовна І групи має рослинне сміття, яке легко можна відділити (кормові залишки, солом'яна січка), у кількості від 10 до 30% площі і маси руна, або рослинне, важко відділюване сміття (реп'яхи, тирса) — не більше 15% площі або маси руна.

У сміттєво-реп'яховій вовні II групи рослинного сміття більше, ніж допускається для І групи. Вартість такої вовни І групи знижується на 5, а II — на 10%.

Знижує закупівельну вартість вовни також засмічення її грубим волосом,'шпагатом або жовтизна. Загальне зниження вартості вовни за два дефекти не повинно перевищувати 15, за три і більше — 25%.

Вовну, яка має мітки, зроблені фарбою, що не змивається, оцінюють із зниженням на 25%.