Цигайська порода.

Поширена у Кримській, Одеській і Донецькій областях. Тварини дуже рухливі й добре пристосовані до кліматичних і кормових умов степової зони Української РСР та гірських районів Криму.

Цигайські вівці дають напівтонку вовну — цінну сировину для виготовлення, сукон і трикотажних виробів. Із шкур цих тварин, особливо молодих, виробляють цінні хутрові овчини — цигейки.

Вівці цієї породи відзначаються доброю молочністю. З їхнього молока виготовляють бринзу, рокфор тощо. За 120 днів лактації цигайські вівцематки, крім того, що вирощують ягнят, можуть дати 50—70 кг молока жирністю 6—7%.

За величиною цигайських овець відносять до середніх порід. Жива маса баранів — 80—100, вівцематок — 50—55 кг. Тварини компактні, дещо високоногі, кістяк міцний; у баранів добре розвинуті роги, вівцематки здебільшого комолі. Вівці швидко відгодовуються і з цих одержують високої якості туші. Вовна цих тварин однорідна, жорстка на дотик, пружна, штапельної і штапельно-косичної будови, з великою звивистістю; довжина . її — 8—10 см. Настриг вовни в баранів — 6—8, у вівцематок — 3,5—4,5 кг, вихід митої вовни — 55—60%.

Плодючість—1,4—1,5 ягняти з розрахунку на вівцематку.