Розведення кіз.

За напрямом продуктивності породи кіз поділяють на молочні, пухові та вовнові. Населення України утримує переважно тварин молочного напряму.

Розводити кіз дуже вигідно: від них одержують молоко, м'ясо, шкури, а також пух і вовну (могер).

Козяче молоко має ряд переваг перед коров'ячим. Воно містить більше жиру і білка, легко засвоюється в організмі людини. Це особливо важливо для людей похилого віку і тих, у яких хворі печінка й жовчний міхур, а також для дітей. Крім того, у ньому є багато солей кальцію, що запобігає захворюванню дітей на рахіт. Кози поїдають різноманітні корми, тому в їхньому молоці міститься багато поживних речовин.

Із козячого молока можна приготувати масло, кефір, кисляк, сир, бринзу та інші молочні продукти. Воно за смаком і поживністю не поступається перед бараниною. Від однієї кози з двома козенятами, яких забивають у віці 7—8 міс, одержують 25—ЗО кг м'яса і сала.

Козячий гній — одне з найкращих добрив для садів і городів. Вихід його від однієї кози — 350—500 кг за рік. При внесенні в грунт гною потрібно в три-п'ять разів менше, ніж коров'ячого на таку ж площу.

Утримують кіз у невеликих приміщеннях. Випасати їх можна на пасовищах малого розміру. Грубого корму козі треба у чотири-п'ять разів менше порівняно з коровою. Присадибна ділянка площею 0',1—0,15 га дозволяє утримувати козу, і за рік сім'я одержить 300—400 кг свіжого поживного молока. Це свідчить про те, що кіз можна розводити в приміських і робітничих селищах, у селах.

До порід молочного напряму відносять різні відріддя місцевих, так званих російських кіз і кращу молочну породу світу — зааненську.