Спеціальне тваринництво.
 
Навігація
Характеристика кормів
Розведення та утримання
Домашнє свинарство
Розведення овець
Розведення кіз
Кролівництво
Друзі
 
Тваринництво. Догляд за тваринами.

Місцеві кози.

Місцеві кози мають продуктивні ознаки зааненських. Вони великі, жива маса дорослих маток — 40—50 кг, з добре вираженими ознаками молочності, плодючості (дають по двоє козенят), скороспілі й добре пристосовані до місцевих умов. Масть — частіше біла і сіра. Більшість тварин рогаті, у деяких бувають сережки на шиї. Молочна продуктивність їх становить 300—500 кг з тривалістю лактації 7—11 міс. Середня жирність молока за лактацію — від 4 до 5% і в останні місяці її досягає 5,5—6% і більше.

До пухових кіз належать придонська, оренбурзька та інші породи. Великий інтерес для України викликає придонська порода, яку розводять головним чином в придонських селищах Волгоградської, Воронезької та Ростовської областей. Це найкраща вітчизняна порода кіз для одержання пуху, начіс якого становить 500 г за рік і більше.

Вовнове козівництво представлено ангорською, радянською вовновою та іншими породами. Козяча вовна (могер) відрізняється від овечої красивим шовковистим блиском, підвищеною міцністю і використовується для багатьох видів трикотажних виробів, килимів, плюшу тощо.

Які ознаки характерні для молочної кози? Добра молочна коза повинна мати міцне здоров'я, гармонійну будову тіла, добре розвинуте вим'я І походити від батьків з високими продуктивними ознаками.

Здорова коза має бадьорий вигляд, її вовновий покрив гладенький, блискучий; шкіра тонка і щільна, легко відтягується на стегнах.

У кози з гармонійною будовою тіла мають бути глибокі й широкі груди, широка пряма спина, рівні й широко поставлені ноги з міцними копитами, міцний, добре розвинутий кістяк, довгий з широкою задньою третиною тулуб.

Найважливішою продуктивною ознакою є вим'я. Краще, коли воно добре розвинуте, не відвисає, грушоподібної або кулястої форми, не обросле грубим волоссям. Перед доїнням у молочної кози на вим'ї помітні венозні судини (молочні жили), воно пружне, без болячок та маститу. Після доїння таке вим'я стухає і зморщується. Якщо після доїння воно не зменшується в об'ємі, то це буде не молочне, а жирове вим'я. Відвисле, що гойдається при ходьбі, а також розділене борозною на дві половини вважається небажаним. Дійки повинні бути середнього розміру і спрямовані дещо вперед і в боки.

Треба пам'ятати, що найкращий спосіб визначення молочної продуктивності — доїння.

Походження кози також має велике значення. Продуктивні ознаки передаються за спадковістю. Коза, предки якої давали високі надої молока, буде продуктивнішою порівняно з твариною, що походить від низькопродуктивних батьків.

Вовновий покрив у молочної кози має бути помірним, характерним для місцевих кіз молочного типу.

Такі ознаки, як масть, наявність або відсутність ріг чи сережок тощо, не пов'язані з молочністю.

Вік кози визначають по зубах-різцях. У дорослої тварини 32 зуби. На верхній щелепі тільки 12 корінних зубів, на нижній— 12 корінних зубів і 8 різців. Форма молочних і постійних різців у кіз така сама, як і в овець. До річного віку в кіз усі різці молочні, потім вони починають випадати і змінюватись на постійні. Постійні різці ширші й більші від молочних, за формою нагадують лопаточки. До 15—18-мі-сячного віку виростає перша пара постійних різців (зачепгв) замість молочних, що випали. До 24—27 міс змінюється друга пара молочних різців, приблизно в три роки — третя і в три-чотири — остання пара крайніх різців, так званих окрайків. Усі різці на цей час мають форму широких лопаточок. У п'ять років вони стають довгими й рудими і нагадують долото, в шість-сім — це вже рідкі пеньки, які хитаються.

У молодої кози, як і в старої, можуть бути відсутні деякі різці. Щоб правильно визначити вік тварини, слід добре знати різницю між молочними та постійними різцями.

Найвища молочність маток — у віці три-п'ять років, а далі знижується.

Ялова коза не дає приплоду й молока. Тому щороку кожну матку необхідно спаровувати. Для цього потрібно мати козла-плідника. Звичайно на 25—50 кіз досить одного козла, якого утримує один з власників кіз на підставі певної домовленості. Козел-плідник повинен бути нерідним маткам череди і походити від високопродуктивної кози. У нього мають бути хороше здоров'я, міцний кістяк, розвинуті груди, широка спина, довгий тулуб, прямі добре поставлені ноги і нормально розвинуті статеві органи.


 
 
F***uck inc.
Дизайн: Flash_bit;
   
Free Web Hosting