Окіт кіз.
За 10—15 діб до окоту з приміщення видаляють гній, білять його вапняним молоком, стелять товстий шар сухої соломи в станки, утеплюють двері, усувають протяги.
За декілька діб перед окотом ретельно слідкують за козою, щоб при необхідності допомогти при родах, а в деяких випадках покликати ветеринарного працівника.
Наближення родів визначити легко: коза починає непокоїтись, лягає, встає, жалібно мекає. Вим'я збільшується, родові шляхи набрякають і також збільшуються. У здорової, добре розвинутої і нормально вгодованої матки при правильному положенні плода окіт відбувається протягом 30—40 хв і, звичайно, ніякої допомоги при цьому не потрібно. Козеня при нормальних родах виходить передніми ніжками, на яких лежить голова. Коли матка після народження одного козеняти не заспокоюється, то слід чекати другого, яке народжується приблизно через 10—15 хв після першого. Якщо коза довго не може окотитися, а з петлі показується тільки одна або обидві ніжки козеняти, це свідчить, що плід лежить неправильно. В такому разі необхідне втручання спеціаліста.
Послід у матки відокремлюється через 1—2 год після родів і для цього допомога не потрібна. Коли він протягом 4—5 год не вийшов, треба звернутися за допомогою до ветеринарного працівника. Послід разом з мокрою підстилкою необхідно зразу ж винести і закопати.
Щоб запобігти маститу багатомолочної кози, через 1—>
2 год після родів її потрібно здоїти. Першого тижня маток доять п'ять-шість разів на' добу, потім поступово переходять на триразове доїння.
Через 1—1,5 год після родів козі дають теилу воду. В перші три доби матку слід годувати помірно легкоперетравними кормами (добре сіно, борошно, висівки, свіжа трава).
У новонародженого козеняти зразу ж звільняють чистою ганчіркою ніздрі, рот і очі від слизу. Пуповина обривається сама, а якщо ні, то її відрізають на віддалі 7—10 см від живота і змазують розчином йоду або марганцевокислого калію. Козеня дають матері облизати, а потім витирають сухою ганчіркою і поміщають у тепле сухе місце.
Існує два способи вирощування молодняка: під маткою і без неї. Перший спосіб — найпростіший. Він більше поширений у пуховому та вовновому козівництві. Козенят разом з матерями утримують до 3—4-місячного віку, потім відлучають, а маток ще доять 1,5—2 міс. У молочному козівництві також застосовують цей спосіб. Маломолочних тварин з одним козеням починають доїти через 1,5 міс після окоту, коли воно вже добре їсть траву, сіно та інші корми. Таких маток
3 двома або трьома козенятами починають доїти через 3—
4 міс після окоту, тобто після відлучення приплоду. Козу можна також доїти після окоту і вирощувати під нею козенят. У цьому разі частину молока не видоюють, а залишають молодняку, який пускають до матері три рази на добу.
Вирощування без матері складніше і вимагає ретельного догляду за молодняком. Новонароджених козенят відразу відлучають від матерів і годують їх з пляшки з гумовою соскою або з миски. Молоко дають зразу ж після доїння або підігрітим до 38° С.
У перші дві-чотири доби після окоту коза дає молозиво, яке треба обов'язково згодовувати козенятам. Перші цівки молока потрібно здоювати в окремий посуд, тому що в ньому багато небезпечних мікробів. Це необхідно мати на увазі й при вирощуванні козенят під маткою.
|